Галя СКИБАН

Свіржський Замок




Якщо ви прямуєте зі Львова на екскурсію до Свіржського замку, то обов'язково будете проїжджати Бібрку. На вигляд звичайне селище із сучасними облупленими будівлями магазинів та приватними будинками, як не дивно, має дуже давню цікаву історію. Тож слід завернути й проїхатися вуличками давньоруського міста. Галицько-Волинський літопис згадує Бібрку під 1211 р. Назва походить від назви тварин – «бобри» – об'єктів полювання в Давній Русі. 1469 р. привілеєм короля Казимира IV Бібрка отримала магдебурзьке право.
Бiбрка – це таке собi маленьке мicтечко неподалік від Львова. Зимна зимою, а влiтку припорошена курявою й припечена сонцем. З одного боку омиває Бiбрку рiчка, про яку нixто й ніколи не цiкавився – звiдки випливає й куди запливає. До моря, напевно, не допливала, бо було б задалеко, а так десь кудись вливалася, поки дiти по дорозi не порозхоплювали.
Називалася Piкa: не придумано для неї навіть iншої назви. Одна частина рiчкової смуги, найгустiше забудована хатками, стайнями та всілякими будiвлями, з невеличкими оболонями, – мала назву Усiлля. Поминаючи Усiлля та покручуючись трохи, випливала побiч заселену гipкy – Загору, випливала поза мiстечком i пливла геть, поки не розгубилася десь, розлившись численними рiвчаками на noтixy дiтей.
Згадки про замок зустрічаються в архівних документах 1530 року, коли він належав шляхетському родові Свірзьких. Але сучасного вигляду він набув із середини XVII століття, із часу переходу його у власність графа О. Цетнера (від імені якого названо цілий район – Цетнерівка та ботанічний сад у Львові). Граф наказав перебудувати й значно зміцнити замок.
Існують припущення, що задум Цетнера з укріплення Свірзького замку здійснював відомий фортифікатор, генерал від артилерії Павло Гродзіцький. Роботи з перебудови замку велись приблизно в той же час, коли генерал Гродзіцький будував у Львові одразу два арсенали – королівський та Сенявських.
Незважаючи на своє вигідне оборонне розташування: замок розташований на горі Белз і був оточений непрохідними болотами, ставками, біля підніжжя мурів – ровами й звідним мостом – палацовий тип його архітектури навряд чи міг мати серйозне оборонне значення. Відомо, що під час українсько-польської війни в 1648 – 1654 рр. замок не раз здобували козацькі загони, а в 1648 р. – спалили татари.
Але в 1672 р., під час походу турків на Львів, він усе-таки вистояв турецьку облогу. Під час другого походу турків Свірзький замок знову вистояв і захистив у своїх мурах залогу Поморянського замку, що, не маючи достатньої сили для оборони, через таємний хід вийшла до лісу й переховалась у Свіржі.
На території замкового парку зберігся костьол, заснований ще в XV ст. Сучасна мурована будівля костьолу в стилі ренесансу, яка поставлена на місці дерев'яного, що завалилася, походить із 1541 р. Над входом до костьолу й нині можна бачити рештки шляхетського герба колишніх володарів. До костьолу від замку вів підземний хід. Завалену частину підземного ходу можна побачити з рову, який оточує замок біля перекидного моста.
Львівський краєзнавець Й. Гронський розповідає, що ще в 1956 р. у Свірзькому костелі біля замку (у Свіржі є ще й другий костел) бачив усередині фрески, які відкрилися внаслідок облуплення тиньку. На фресках була зображена оголена жіноча постать із довгим розпущеним волоссям в молитовній позі на колінах на фоні панорами середньовічного Свіржа. Судячи з опису, це могла бути Марія Єгипетська. Подальша доля цих фресок невідома...


Создан 20 авг 2010



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником